Юрій Щуклін, член Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації (Фото:надано Ю. Щукліним)
Укрзалізниця використовує інструменти державного монополіста та ресурси інфраструктури, щоб примусити бізнес до співпраці на власних умовах на ринку вузькоколійних перевезень до Європи.
Таку думку висловив Юрій Щуклін, власник компанії Вантаж+, експерт ринку логістики й член Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації.
Як повідомлялося, з 1 жовтня Укрзалізниця «змінила правила гри на кордоні», обмеживши можливість користуватися євровізками (1435 мм) власникам приватних вагонів.
«[Це] не можна назвати інакше ніж примусом до купівлі вагонів Укрзалізниці. І я попереджав ще на початку 2023 року, що УЗ втратить свою вантажну базу і буде шукати нові методи примусити ринок до співпраці, використовуючи власне монопольне становище і доступ до інфраструктури, якого не має жоден з її конкурентів», — заявив Щуклін.
Експерт наголосив, що пункти перестановки візків є лише в УЗ, тільки вона відповідає за рух на коліях, те ж саме стосується альтернативи її послугам з організації переставляння вагонів з української (1520) на євроколію (1435 мм).
Раніше бізнес користувався візками монополіста, яких було достатньо до потреб усіх учасників перевезень. Тепер в УЗ оголосили, що будуть продавати перестановку вагонів на євровізки лише на свої вагони, будуть робити це на аукціоні, і лише тим, хто найме в Європі українського перевізника.
«Тобто, до 1 жовтня користування залізничною інфраструктурою мало такий вигляд: уявіть, що у вас є власний автомобіль, вам потрібно їхати в певному напрямі, і цей шлях йде через міст, який ви можете перетнути, тільки одержавши пропуск від вашого конкурента. А після 1 жовтня цей конкурент взагалі заявив: ти переїдеш міст, тільки якщо пересядеш на мій автомобіль і заплатиш мені», — пояснив Щуклін.
Член логістичного комітету ЄБА акцентував, що цей крок Укрзалізниці суперечить задекларованим намірам України імплементувати європейські норми у сфері залізничного транспорту.
Зокрема, ще під час підписання Угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році Україна мала відповідно до статті 4 Директиви ЄС 2001/14 запровадити недискримінаційний доступ до залізничної інфраструктури перевізникам усіх форм власності. Проте замість євроінтеграційної реформи, відбувається протилежне: Укрзалізниця використовує всі доступні лише їй ресурси інфраструктури, зокрема, інформаційної, у своїй конкурентній боротьбі.
«Напрошується питання до голови правління Укрзалізниці та уряду: так що, ми уже відмовились від руху в ЄС?» — заявив Щуклін.
Він прогнозує, що дії Укрзалізниці з обмеження доступу до державних євровізків приватним перевізникам і розподіл її послуг з переставляння вагонів на євровізки на аукціоні можуть призвести до зростання вартості користування іноземними вузькоколійними вагонами.
«Якщо це рішення Укрзалізниці не буде переглянуте, якщо зараз не запрацює новий зерновий коридор і сухопутні шляхи залишаться єдиним робочим варіантом експорту, рівень цін на іноземні вузькоколійні вагони, якими до сьогодні користувався наш виробник, завтра буде таким, як його „розгонять“ на аукціоні. Адже євровізків є лише на 900 вагонів, і якщо Укрзалізниця за звичним способом виставлятиме їх на аукціон дрібними порціями, то природно, що ми розігріємо вже європейські ціни на вузькоколійні вагони… Найгірше, що за цим принципом монополіст так само може обмежити доступ до будь-якої залізничної інфраструктури загального користування і перетворити її на окремий елемент перевезення, за який треба змагатись на аукціоні. І за цей аукціон знову-таки заплатять коштами з кишені українського виробника», — констатував експерт Європейської Бізнес Асоціації.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Новий журнал NV вже можна замовити за цим посиланням. У номері: три ексклюзивні інтерв’ю із інтелектуальними зірками Тимоті Снайдером, Енн Епплбаум і Френсісом Фукуямою та одне — із британським експрем’єром Борисом Джонсоном, це чотири погляди на війну, світ, Україну та її майбутнє. Серед матеріалів також — розповідь про найзухваліші операцій ГУР, Топ-50 вітчизняних брендів і Топ-30 світових виробників зброї. Авторські колонки Ярослава Грицака, Стівена Пайфера і Світлани Ройз
