Острів використовувався як місце поховань протягом 300 років (Фото:Wikimedia Commons)
У Венеції є острів Лазаретто Веккьо, що буквально перекладається як старий лазарет. У середньовіччі сюди звозили хворих на чорну смерть. У наші дні вчені почали роботи з вивчення цього моторошного місця.
Будучи жвавим торговим центром, Венеція була особливо вразлива перед спалахами інфекційних захворювань. Один із найстрашніших спалахів епідемії виник 1630 року і знищив третину населення Венеції та Болоньї, щодня вбиваючи сотні й сотні людей.
Це було настільки серйозно, що деякі історики вважають, що спалах зіграв важливу роль у падінні Венеції як наддержави епохи Відродження.
Група вчених з Університету Південної Флориди вирішила провести дослідження останків 900 людей, похованих на території Лазаретто Веккьо протягом 300 років.
«Це перший випадок, коли ми можемо мати набір послідовностей ДНК патогенів, присутніх в одному місці, і паралельно зі змінами ДНК у місцевих популяціях, — сказав Роберт Тайкот, професор антропології в Університеті Південної Флориди. — Таким чином, ми вперше можемо вивчати спільну еволюцію патогенів і людини, не стримувану швидкими мутаціями сучасних вірусів або присутністю вакцинованих людей».
Учені зазначають, що крім чуми, тут можна зустріти й інші патогени, адже на острів звозили багатьох безнадійних хворих.
«Цей унікальний карантинний острів може містити руйнівні збудники чуми, нещодавно завезений збудник сифілісу та збудник сибірки, які вистрибнули з тварин. Уперше він охоплює кілька патогенів, що співіснують у людському населенні протягом трьох століть», — додав провідний генетик Рейс Цзян, доцент Коледжу громадської охорони здоров’я.
